Как многие талантливые художники, выехавшие на Запад в период так называемого застоя, железной рукой удушавшего все ростки свободной мысли, он покинул СССР, чтобы иметь возможность свободно заниматься своим творчеством. Ироничные на первый взгляд строчки его стихов проникнуты поистине сыновней болью за свою униженную Родину – за Россию, за ее терпеливый страдающий народ, обреченный вот уже 70 лет нести тяжкий крест искупления за грехи своих предков.

В новое издание знаменитых гариков Игоря Губермана вошли циклы «Камерные гарики», «Гарики из Атлантиды», «Обгусевшие лебеди», а также абсолютно новые гарики, написанные Губерманом специально для этой книги! Сатира – визитная карточка Губермана – является в этих произведениях во всей красе: и в осмыслении политической ситуации в стране, и в рассуждениях о любви и семье (что далеко не всегда сопутствует друг другу). А блестящий юмор автора показывает широту и космополитичность взглядов Губермана на русских, евреев и людей любой национальности и вероисповедания.

Сказка в стихах ко дню рождения Порошенко. Опыт литературного злословия.

В этой смешной и недетской сказке (18 +)) вы узнаете, как Демьян невесту пошел искать.
За что девицу превратили в куницу. Из-за чего собралась сказочная братва: Баба Яга, Горыныч-змей, и Леший. Этих сказочных персон вы увидите в новом свете и от души посмеетесь над ними.
Также вы узнаете, как баба Яга Горыныча-змея споила. Почему от Лешего коза убежала. Как Девица волшебной метлой подметала.

Сколько вы знаете сказочников? А баснописцев? А тех, кто писал и сказки и басни? Сразу и не вспомните. Тогда запоминайте – Самойлов Николай Николаевич. Универсальный мастер слова: поэт, сказочник, баснописец, переводчик, драматург, автор частушек. Пожалуй, второго такого в стране сегодня больше нет. Если у Филатова в Федоте Стрельце сатира касалась только дефицита продуктов, то у Самойлова для шуток множество поводов. Жванецкий и Задорнов не требуются и без них вам скучно не будет. Сказки и басни – мудрость без назидания, они искрятся весельем, надолго врезаются в память. Отдыхайте улыбаясь. Герои сказок и басен позаботятся о вашем хорошем настроении. Для истинных ценителей острого слова, любителей афористичной мысли, меткой, бьющей в цель сатиры, книга станет настольной, гонительницей хандры в дни грусти, маяком удачи, утешительницей в бедах, вдохновительницей на борьбу и победы в слабости. Приятного вам чтения.

В новом сборнике гариков и прозы Игорь Губерман пишет «о трех феноменах, сопровождающих нашу жизнь» – «О выпивке, о Боге, о любви».
«Ну, разумеется, в устах такого циника, скептика и охальника, каким я, кажется, являюсь, три этих дивных феномена обрастают всякими деталями» (Игорь Губерман).

Во второй том поэта вошли стихотворения и песни военных (1941-1945) и послевоенных (1946-1967) лет, фельетоны, эпиргаммы, шутки и дарственные надписи на книгах.

Среди писателей, работающих в области сатиры и юмора, Александр Раскин занимает особое место: уже много лет он пишет пародии и эпиграммы на своих товарищей по оружию — прозаиков, поэтов, драматургов, очеркистов, фельетонистов. Почти целиком посвятив себя литературной сатире, А. Раскин стал одним из ее самых заметных мастеров. В своих пародиях он порой удивительно точно схватывает индивидуальные особенности стиля, присущие тому или иному прозаику, поэту или драматургу. Остроумные и веселые эпиграммы А. Раскина отличаются, как правило, дружеским характером. Впрочем, они становятся язвительными и злыми, когда сатирик имеет дело с такими литературными явлениями, которые этого заслуживают.
Первое издание «Очерков и почерков» вышло в 1959 году. Готовя книгу к новому изданию, автор требовательно пересмотрел ее содержание. В двух главных разделах книги, где собраны лучшие пародии и эпиграммы А. Раскина, читатель найдет много нового.

М. Генделев. Обстановка в пустыне. Сост., подг. текста, биогр. очерк и коммент. С. Шаргородского. – Б.м.: Salamandra P.V.V., 2014. – 98 c., илл. – (Иерусалимский архив). – PDF.
В книгу выдающегося русско-израильского поэта М. Генделева (1950-2009) «Обстановка в пустыне» вошли эпиграммы, сатиры, эпитафии, «миракли» и прочие иронические и юмористические произведения. Книгу эту М. Генделев несколько раз намеревался издать при жизни, но так и не успел собрать воедино весь корпус своей иронической поэзии. Теперь читателю предлагается наиболее полное собрание, составленное по разрозненным и малодоступным публикациям, материалам из архива поэта и – не в последнюю очередь – благодаря его друзьям и близким, чья память сохранила многие стихотворения. Книга издана при поддержке Фонда памяти М. Генделева (Иерусалим).
18+. Ненормативная лексика.

Рубрика «Ничего смешного» посвящена виртуозу словесных игр и математику англичанину Джеймсу Альберту Линдону (1914–1979). Перевод стихотворений и вступительная заметка Михаила Матвеева.

Стихи питерского поэта Дмитрия Филимонова.
Родился 5 января 1959 года в городе Святого Петра на Неве. Около тысячи публикаций в центральной прессе. Постоянный автор журналов "Юность", "Аврора", "Смена", "Крокодил" и др. Лауреат премии журнала "Смена" 1986.

СЛОВО ВІД АВТОРА
Шановні і дорогі мої друзі! Книга - «Планета ікс», яка лежить перед вами, це моя сьома книга поезії. Вона написана не лише для українців, а для всіх тих, хто любить Україну. Ні! Я не націоналіст, але свій народ люблю більше від іншого, бо це мій народ, який мене народив, який мені передав свою генетичну пам’ять, досягненнями якого я пишаюсь. І моя любов до народу, це як відзнака моєї вдячності. Бо, як говорив наш великий пророк Т.Г Шевченко: «Нема на світі України, немає другого Дніпра». Але, це не значить, що я не шаную і не поважаю інші народи світу і їх культурне надбання тільки тому, що вони мають різні з моїм народом відтінки, інший мовний та релігійний бар’єр, бо, вважаю, що кожна нація і кожна людина має право на своє самовизначення, тобто на свою власну думку, якою б вона не була, якщо вона не принижує гідності людей іншої національності та іншого віросповідання, хоч я за єдину віру у всьому світі, так як єдина віра, це єдиний Бог-Творець, який об’єднує всі народи світу. А то, як подивитися зі сторони, то ніби Богів було багато і що не знаєш, якому Богу молитися і коли відзначати дату його народження, так як євреї, католики і християни справляють Пасху в різний час, що в якійсь мірі налаштовує віруючих задуматись над тим, чи таке може бути насправді, адже Творець Світу був один і в той же час його день народження всі релігії відзначають в різний час? Але це інша тема про яку ми поговоримо в інший час. А тепер про книгу.
Все, що я написав в даній книзі, я адресую тобі, мій народе, хоч і не упевнений, що все написане сприйметься однозначно, так як у багатих одна думка, а в бідних інша. І це цілком закономірно, як і судження про християнство, або якусь іншу релігію, скажемо, мусульманство. Отож і судження про мою творчість буде неоднозначним. До цього потрібно бути підготовленим, а оскільки я людина похилого віку, то часу для викладання своїх думок-переконань залишається обмаль, тому приходиться дещо поспішати, щоб встигнуть викласти свої думки на тому рівні, на якому вони визріли і закарбувались в моєму розумі. Тому вирішив друкувати все, що я думаю, так, як я це розумію, а вам надаю право судити про мої думки з позиції свого бачення.

Четверта поетична книжка В.О. Кудрицького "Шаман-дерево". До неї увійшли твори, написані російською мовою. До нової збірки автор включив твори написані у різний час протягом більше тридцяти років. Є тут ліричні твори, гумор і сатира, твори для дітей.
Видання розраховано на широке коло читачів.

ДУША НАПОВНЕНА ПОЕЗІЄЮ
Переді мною перша поетична книжка Валентина Кудрицького, якій він дав назву "А листя падають". Таку назву він пояснює тим, що має солідний вік, і ця збірка стала його своєрідним творчим звітом перед самим собою /в першу чергу/ і перед читачем.
Народився автор на Житомирщині серед мальовничої природи, яка надихнула його /як і його землячку -/Лесю Українку/ на поетичний лад, глибоко зачепивши ще в юності струни душі.
Тому більшість його поезій присвячені найкращим людським почуттям /і в першу чергу/ любові до найсвятішого на світі - до Жінки.
Струни його серця дзвенять таким ліризмом, глибиною щирості і правди. Манера його письма наближається до пісенно - народної творчості, а тому його поезія самобутня, без нашарувань впливу ззовні. Хоча в деяких інколи чути знайомі інтонації, зустрічаються вже знайдені поетичні образи.Але це лише збагачує його твори, не перекриваючи його світосприйняття.
Поряд із ліричними творами автор пише гумористичні і сатиричні, в яких гостро відгукується на проблеми сьогодення. Серед них - байки, частівки, сатиричні куплети. І в них він яскраво демонструє майстерне володіння словом. Дістається в його гуморесках бюрократам, хапугам, ледарям і новоспеченим олігархам і всіляким прой дисвітам. В цій збірці є твори і з елементами еротики. Але автор в них не переступає межу дозволеного, дотримуючись моральних канонів. Історія багата на імена поетів, які не обійшли і цю грань творчості.
А тепер читачеві хочу сказати, що автор не професійний поет. Свого часу він закінчив будівельний технікум і все життя працював на будовах України, Сибіру. І часто після праці біля багаття читав свої вірші товаришам, які називали його "наш поет".
Життєвий досвід, зустрічі з поетами Павлом Тичиною, Володимиром Сосюрою, Сільвою Капутікян, Знайомство з Василем Симоненко, Станіславом Жуковським, Миколою Сингаївським та багатьма іншими допомогли йому сформувати власне світобачення, свою манеру письма, свій образний стиль. І хоча автор дав збірці назву з осінніми інтонаціями, душа його, як в юності молода, і струни серця знову чекають в образі дівчини красуню - весну. Хочеться побажати читачеві самому переконатись в щирості цих слів.
Заслужений діяч мистецтв України МИКОЛА МАЛІЧЕНКО

З ВІРОЮ В УКРАЇНУ
Поетична збірка "Втомлені гори" - третя книга поета Валентина Кудрицького. Свого первістка - збірку поезій "Падають листя" автор присвятив найкращим людським почуттям - любові до жінки, до Батьківщини. Друга збірка - "Грицько сміється" - наповнена іскрометним гумором, який висміює хапуг, ледарів, пройдисвітів, гуляк та інші негативні явища нашого життя.
"Втомлені гори" стали продовженням одного з улюблених жанрів - сатири. Цього разу головним його уваги стало політичне життя нашої держави, починаючи ще з Союзу і до наших днів. Під сатиричний обстріл попали колишні партійні і державні діячі - Хрущов, Брежнєв, Єльцин, Горбачов, Кравчук, Кучма, Ющенко, а також керівники і босси нижчих рангів.
Автор щиро вболіває за долю неньки-України, її незалежність. Один із віршів він назвав "Я вірю в Україну", в якому найповніше висловлює своє кредо. Інший вірш має назву "Не заважайте людям жити". Цю тему продовжує ще одним програмним віршем "Щоб земля раділа".
Поезія автора досить активна, мова образна, багата на епітети. Тому більшість віршів написані в народному стилі.
Значне місце у збірці займають вірші на чотири рядки, які за своїм змістом і формою нагадують рубаї (вірші поетів Близького Сходу). В них автор у стислій формі передає своє світобачення, демонструє свою майстерність поета-сатирика.
Хочеться побажати читачам багато приємних хвилин від знайомства з новою роботою автора.
Микола Маліченко, заслужений діяч мистецтв України.

Сборник поэзии украинского поэта и писателя Валентина Александровича Кудрицкого. В сборник вошли произведения, написанные с 1958 по 2013 год. В этих стихотворениях, написанных в присущей В.А.Кудрицкому манере, можно найти и юмор, и лирику, и эротику...
Для широкого круга читателей.

«Меня когда-то спросили: “Чем характеризуется успех эстрадного концерта и филармонического, и в чем их различие?” Я ответил: “Успех филармонического – когда в зале мёртвая тишина, она же – является провалом эстрадного”. Эстрада требует реакции зрителей, смеха, аплодисментов. Нет, зал может быть заполнен и тишиной, но она, эта тишина, должна быть кричащей. Артист эстрады, в отличие от артистов театра и кино, должен уметь общаться с залом и обладать талантом импровизации, он обязан с первой же минуты “взять” зал и “держать” его до конца выступления.Истинная Эстрада обязана удивлять: парадоксальным мышлением, концентрированным сюжетом, острой репризой, неожиданным финалом. Когда я впервые попал на семинар эстрадных драматургов, мне, молодому, голубоглазому и наивному, втолковывали: “Вас с детства учат: сойдя с тротуара, посмотри налево, а дойдя до середины улицы – направо. Вы так и делаете, ступая на мостовую, смотрите налево, а вас вдруг сбивает машина справа, – это и есть закон эстрады: неожиданность!” Очень образное и точное объяснение! Через несколько лет уже я сам, проводя семинары, когда хотел кого-то похвалить, говорил: “У него мозги набекрень!” Это значило, что он видит Мир по-своему, оригинально, не как все…»

Кнігу «Соль і перац» склалі новыя байкі, гумарэскі і мініяцюры. Уладзімір Правасуд выкрывае бюракратаў, падхалімаў, гультаёў, якія пакуль не перавяліся і перашкаджаюць нашаму руху наперад. Творам маладога паэта ўласцівы пільнасць назіранняў і трапнасць гумарыстычных дэталяў.

Новая книга бесподобных гариков и самоироничной прозы знаменитого остроумца и мудреца Игоря Губермана!
«Сегодня утром я, как всегда, потерял очки, а пока искал их – начисто забыл, зачем они мне срочно понадобились. И я тогда решил о старости подробно написать, поскольку это хоть и мерзкое, но дьявольски интересное состояние...»
С иронией и юмором, с неизменной «фирменной» интонацией Губерман дает советы, как жить, когда приходит она – старость. Причем советы эти хороши не только для «ровесников» автора, которым вроде бы посвящена книга, но и для молодежи. Ведь именно молодые -это непременные будущие старики. И чем раньше придет это понимание, тем легче и безболезненнее будет переход.
«О жизни ты уже настолько много знаешь, что периодически впадаешь в глупую надежду быть услышанным и даешь советы молодым. Тебя посылают с разной степенью деликатности, но ты не унываешь и опять готов делиться опытом».
Опыт Губермана – бесценен и уникален. Эта книга – незаменимый и веселый советчик, который поможет вам стареть с удовольствием.

Странная и вечная книга о главном. О том, что было не так давно и что не смыло временем. О том, что еще можно вспомнить, пораспросив стариков: о задних людях с острой кровью, о быстрых какомицли, которых никто не видел, о рисунках на лицах, о старых богах, чьи глаза уже остановились...

Страницы