Максим Стріха

Биография

Народився 24 червня 1961 у Києві у родині з давніми науковими традиціями. Визначальний вплив на формування М.Стріхи як особистості справили прабабуся Ганна Терентіївна Бурчик-Бузницька (1892–1975), народна вчителька з 1908 року та також дідусь Максим Федотович Гулий (1905–2007), визначний учений-біохімік, академік НАН України.

Закінчив середню школу № 58 у м. Києві і радіофізичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. З 1983 року працює в Інституті фізики напівпровідників НАН України ім. В. Є. Лашкарьова. Створив послідовну теорію оптичних і рекомбінаційних переходів у реальних напівпровідниках з дефектами, деформаціями, неоднорідностями складу. Протягом останніх років наукові інтереси пов'язані також з фізикою графену- моноатомного шару вуглецю з унікальними фізичними властивостями, вперше отриманого в 2004 році. Бере активну участь у популяризації фізичних знань.

З початку 1980-х років захоплюється художнім перекладом. Великий вплив на формування М. Стріхи як перекладача справило знайомство з Григорієм Кочуром. В перекладах М. Стріхи виходили поетичні й прозові твори Данте, Вордсворта, Колріджа, По, Свінберна, Вітмена, Дікінсон, Стівенсона, Кіплінга, Єйтса, Т. С. Еліота, Ередіа, Буніна, Брюсова, Гумільова, Мандельштама, Мараї, Мілоша, Хадановіча, інших класичних та сучасних авторів.

Автор книги віршів «Сонети та октави» (1991), двох літературознавчих монографій, численних літературно-критичних і літературознавчих статей. У перекладознавстві сформулював і обгрунтував концепцію націєтворчої функції українського художнього перекладу.

З кінця 1980-х років — у громадсько-політичному житті. Один з учасників створення Товариства української мови ім. Тараса Шевченка (член обраного в 1989 р. першого складу ревізійної комісії ТУМ), депутат першого демократичного скликання Київради (1990–1994).

Учасник понад 50 байдаркових походів (ходити в які почав з 1970 року завдяки батькам). Пройшов Саянський коридор Єнісею (нині затоплений водосховищем Саяно-Шушенської ГЕС) та інші «класичні» байдаркові маршрути Уралу, Карелії, інших регіонів колишнього СРСР та України.

Библиография

- автор понад 100 праць з теорії напівпровідників, навчального посібника «Фізичні теорії: люди, ідеї, події» (2012, у співавт.),
книги віршів «Сонети та октави» (1991),
- співавтор книги «Нариси української популярної культури» (1998),
- літературно-критичні статті та переклади друкувалися у часописах «Всесвіт», «Сучасність», «Книжник-Review», «Критика», «Березіль», «Кур'єр Кривбасу», в «Літературній Україні», та в інших виданнях.
- публіцистичні статті друкувалися в електронних та друкованих ЗМІ: «Українська правда», «Телекритика», «Україна молода», «Дзеркало тижня», «День» та ін.

Літературознавчі праці - Здолавши півшляху життя земного… «Божественна комедія» Данте та її українське відлуння. — Київ: Факт, 2001. - Данте й українська література: досвід рецепції на тлі «запізнілого націєтворення». — Київ: Критика, 2003. - Український художній переклад: між літературою і націєтворенням. — Київ: Факт, 2006. ratingbutton.png

Переклади - Улюблені англійські вірші та навколо них. — Київ: Факт, 2003. - Пісні нового світу. Улюблені вірші поетів США та Канади. — Київ: Факт, 2004. - Хотінь безсенсовних отрута: 20 російських поетів «срібного віку» в українських перекладах. — Київ: Факт, 2007. - «Служниця-пані» італ. La Serva Padrona — текст комічної опери Джованні Баттіста Перголезі, 2011 - «Сокіл» — лібрето Ф. Г. Лаферм'єра опери Дмитра Бортнянського. - «Алкід» — лібрето опери Дмитра Бортнянського. - «Божественна комедія» (видавництво «Астролябія»). Також Максим Стріха переклав три сонети французького поета українського походження В. Гриценка.

Поезія - Ленінград. 1980-ті (автобіографічна поема)

Публікації у ЗМІ - «То від кого ж сьогодні незалежний Леонід Кучма? (коментар до одного сенсаційного інтерв'ю)» — Українська правда, 20 квітня 2000 - Українська мова в класичних операх — чи можливе повернення? — «День», 9 вересня 2011 - Максим Стріха: Ця влада потребує людей, які її обслуговують, а не вчених / 25 липня 2012 Ірина Славінська, «Українська правда»




Сортировать по: Показывать:

Книги на прочих языках


Переводчик

Роберт Луїс Стівенсон. Твори в п'яти томах
Вне серий
X